Методи постановки голоса

За визначенням дидактики, методом будь-якого навчання є сукупність прийомів і способів, за допомогою яких педагог, спираючись на свідомість і активність студента, озброює його знаннями, уміннями й навичками і водночас сприяє його вихованню та розвитку.

Методи вокального навчання побудовані на загальноприйнятих дидактичних і спеціальних вокальних. Основними загальнометодичними методами навчання можуть бути усне пояснення й демонстрація (показ). Спеціальні вокальні методи складні й різноманітні. Як і у викладанні інших предметів, вони поєднують пізнавальні процеси з практичними вміннями.

Методи вокальної педагогіки відображають специфіку співочої діяльності. До них належать-концентричний, фонетичний, методи показу й наслідування, уявного проспівування, порівняльного аналізу.

Концентричний метод можна вважати універсальним, тому що він стає основою методичних систем і використаний для вокального навчання і дорослих, і дитячих голосів. Цей метод засновано на таких положеннях:

• повільний спів без придиху, щоб забезпечити досить щільне змикання голосових складок;
• невимушеність і свобода голосоутворення;
• помірне відкриття рота під час співу з метою створення оптимальних акустичних умов для роботи джерела звука;
• не робити ніяких гримас і зусиль; правильне голосоутворення передбачає певне активне звучання;
• співати не голосно й не тихо, тому що використання forte або piano відповідно налаштовують голосовий апарат на грудний або фальцетний спів;
• уміти довго тягнути ноту однаковим за силою голосом;
• співати звукоряд вниз і вгору рівним за тембром звуком, наприклад, можна користуватися вокальними вправами з однією, двома, трьома, чотирма й п’ятьма нотами;
• без portamento і негарних „під’їздів” точно потрапляти в ноту, використовуючи м’яку атаку звука;
• дотримуватися послідовності завдань у побудові вокальних
• вправ;
• не можна допускати втоми, тому що вона, крім псування голосу, нічого не дає.

У результаті уважно співати чверть години значно ефективніше, ніж чотири години без нього. Таким чином, усі положення, що перебувають в основі концентричного методу, прямо чи опосередковано спрямовані на управління роботою голосових складок у різних регістрах.

Фонетичний метод використовують у вокальній роботі як один із способів на той чи інший тип реєстрового звучання голосу.

Відомо, що кожна фонема, склад чи слово цілісно організовують роботу всього голосового апарату в певному напрямку. Найменші зміни артикуляційного складу однієї й тієї ж фонеми створюють уже нові акустичні та аеродинамічні умови для роботи голосових складок, що позначене на тембрі голосу.

Голосні - і, е, а, о, у, и складні - є (йе), ю (йу), я (йа).

У співочій практиці слід розрізняти вокально-технічний та художньо-виконавський методи наслідування. Використовуючи ці методи, вокальний педагог повинен уміло володіти показом, застосовуючи різні регістри свого голосу.

До методу наслідування слід удаватися на першому етапі вокальної роботи, тому що за допомогою наслідування співак- початківець зможе цілісно організувати голосову функцію та свідомо закріпити те, що мимоволі виникає.

Одним з основних у практичній вокальній роботі є метод уявного або внутрішнього співу. Використання уявного співу навіть на першому етапі вокального навчання має значення. У такому разі цей метод виконує роль активізації слухової уваги, спрямованої на сприйняття й запам’ятовування звукового еталону. Він готує основу для більш успішного вокального навчання, але не заміняє вокальні тренування, адже навчитися правильно інтонувати й відтворювати звук можна тільки в процесі самого співу. Уявний спів учить внутрішньо зосередитися, охороняє голос від перевтоми, якщо це необхідно.

Широко застосовують метод порівняльного аналізу вокального навчання, особливо з перших уроків, коли співак-початківець повинен дати свої перші естетичні оцінки співацького звука. Порівнюючи різні зразки звучання голосу, співак учиться розуміти й диференційовано сприймати окремі компоненти вокального виконання, відрізняти правильне звукоутворення від неправильного. Завдяки аналітично- розумовим операціям, які відбуваються в цей час, у нього активно розвиваються розумові здібності, вокальний слух і художній смак. Методом порівняльного аналізу педагог вчить майбутнього співака не тільки слухати, але й чути себе, що формує навички самоконтролю в процесі навчання співу.